Життя в хостелі

Живеш собі в окремій кімнаті на Балі, насолоджуєшся простором. Доки... не треба їхати в Куала Лумпур.

Хостел. В Чайна таун. (Хахаха). Кімната на 12-х. Стрьомні чувачки. Дивні розмови. Перша ніч. "Good night, princess"(стрималась, щоб не послати у відповідь). Речі розкидані так, ніби після всесвітнього перевороту. Запах такий, що неможливо заснути (в кімнаті всього лиш дві дівчини, решта хлопи). Хтось приповзає з нічних гулянь, і до запаху взуття додаються звуки....(здогадайтеся які). Блін, народ, угомоніться! В італійця навпроти всю ніч над ліжком горить світло. На-фі-га? Накриваю очі рушником, щоб не світило в очі. Спокійно до моменту, поки він не зривається зі словами "fucking mosquitos!" і вибігає з кімнати (чесне слово, істерика була гірше ніж дівчини, у якої ПМС). А ще він любить після душу переодягатися в кімнаті. До повної картини не вистачає пісні "You can leave your hat on". В когось сушняк, інший крізь сон щось говорить. Ранок, швидше б ранок...

Сніданок. Пара (видно тільки познайомились): жінка (десь біля 40р), чоловік за 50 (якщо не 60). Жінка питає де є пральня, і як нею користуватися, бо "я ніколи не користувалась". (Да уж...). День 3, коли мені теж приспічило "випратись", питаю на ресепшені: Де у вас тут сушити одяг? Заводить в коридор – "а тут!", і показує на парапет на сходах. Тут? Хммм...Так і живу... В кімнаті з'являється обличчя слов'янської зовнішності – росіянка, працювала в Індії(!) 8(!) місяців вчителькою. Тепер повертається в Росію. Зранку до нашої компанії долучаються двоє корейців. (Говорять багато, тільки між собою. Ще трохи, і здається, почну розуміти корейську). Сьогодні після душу лишаю тапки в коридорі (в нас не можна ходити взутими). Повертаюсь через 10 хвилин, аби забрати, а тапки то зайняли... (excuse me?...припускаю, при тому я була схожа на злосну білку, в якої забрали горішок). (Як виявилось ввечері, дівчинка, яка позичила шльопки, росіянка, живе 3 роки на Балі, і я фоловлю її в інстаграмі. Отаке співпадіння! Світ тісний). Пишу це під рінгтон "хропіння сусіда з другого поверху". Завтра новий день. Нові історії з "життя в хостелі", і це теж частина моєї пригоди. ​ (Перед опублікуванням цього посту я встигла змінити хостел, про повний треш в наступній розповіді).